Я.ДАШКЕВИЧ ТА І.КАЛИНЕЦЬ: ПАРАДИГМА ДУХОВНОГО ДІАЛОГУ ЯК АРХЕТИП ФОРМУВАННЯ АКСІОЛОГІЧНИХ ЗАСАД КУЛЬТУРОЛОГІЧНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ СУЧАСНИХ СТУДЕНТІВ

Mariia Yakubovska, Viktoriia Budzinska

Анотація


Дослідження пов’язане із пошуком інноваційних педагогічних засобів системного формування аксіологічних засад у парадигмі становлення особистості сучасного студента як важливий компонент культурологічної компетентності. У статті подано наукове обґрунтування вивчення дискурсу творчого діалогу Ірини Калинець та Ярослава Дашкевича та їх роль у формуванні загальнокультурної компетентності як парадигми професійного становлення сучасного фахівця. Досліджуються особливості шляхів впровадження культурологічної підготовки у навчально-виховний процес закладів вищої освіти. Частково обгрунтовано варіативні технології забезпечення основ культурологічної підготовки майбутніх професіоналів-фахівців.

На прикладі вивчення творчого діалогу Ірини Калинець та Ярослава Дашкевича розглядається проблема  аксіологічної складової у системі професійної освіти студентів. Досліджуються концептуальні аксіологічні засади творчого діалогу Ірини Калинець та Ярослава Дашкевича на новітньому рівні розвитку інноваційних педагогічних засад, що дозволяє по-новому осмислити проблему співвіднесення розвитку людської індивідуальності і світу. Розглядається роль аксіологічних засад, які сприяють формуванню якісно нового фахівця; становленню взаєморозуміння між людськими індивідуальностями.

Досліджується стратегія виховання молоді в дусі збереження, примноження культурологічного спадку, пізнання й усвідомлення й залучення до загальнолюдських цінностей, що вимагає від педагогів високого рівня ерудиції, загальної культури, здатності до самоосвіти, самовиховання та педагогічного хисту, фахової компетентності осо­бистості, яка є носієм і транслятором вартостей духовної культури. Дані концептуальні принципи дозволяють витворювати відповідний навчально-виховний культурологічний феномен сучасної освіти. Досліджуються аксіологічні засади культурології як фактор забезпечення соціальної стійкості системи відносин людини і суспільства, людини й інших людей, що ефективно впливає на формування свідомості, самосвідомості, соціально-професійних якостей особистості.

Ключові слова: системний, компетентнісний, особистісно-діяльнісний, культурологічний та аксіологічний методи, культурологічна компетентність, професійна освіта.


Посилання


Оноре де Бальзак, Думки про мистецтво.– К.: Мистецтво, 1981.–253 с.

Бичко А.К. та ін. Теорія та історія світової та вітчизняної культури: Курс лекцій. – К.: Либідь, 1992. – 392 с.

Гончаренко С. Український педагогічний словник. – Київ: Либідь, 1997. – 376 с.

Гюго В. Мистецтво і народ. – Київ: Мистецтво, 1985.– 336 с.

Дашкевич Ярослав. “Учи неможними устами сказати правду…” http://incognita.day.kiev.ua/uchi-nelozhnimi-ustami-skazati-pravdu.html

Зеліско Л. Культура як складова професійної підготовки особистості // Педагогіка і психологія професійної освіти. – 2009. – №4. – С. 51-63

Зязюн І. Освітній простір культури в умовах сучасних інформаційних технологій // Рідна школа. – 2006. – № 5. – С. 3 – 6.

Калинець І. Шлюб із полином.– Львів: Місіонер, 1998.– 226 с.


Повний текст: PDF
18 :: 17

Посилання

  • Поки немає зовнішніх посилань.


Ліцензія Creative Commons
Ліцензовано на умовах Ліцензії Creative Commons Зазначення Авторства 3.0 Неадаптована