Структуроутворення та корозійні властивості квазікристалічних сплавів Al–Ni–Fe

O. V. Sukhova, V. A. Polonskyy, K. V. Ustinovа

Анотація


Досліджено процеси структуроутворення квазікристалічної та співіснуючих кристалічних фаз іззастосуванням методів оптичної металографії, рентгеноструктурного, рентгенофлюресцентного ідиференціального термічного аналізів. Корозійні властивості сплавів досліджували гравіметричним тапотенціодинамічним методами в розчинах солей та кислот за кімнатної температури. Встановленоформування двох модифікацій декагональної квазікристалічної фази (AlFe- і AlNi-тип) залежно відскладу. В сплаві Al72Ni13Fe15 вона співіснує з монокліною фазою Al5FeNi, а у сплаві Al71.6Ni23Fe5.4 – зкристалічними фазами Al13(Ni,Fe)4, Al3(Ni,Fe)2 і Al3(Ni,Fe). Показано, що стабільність квазікристалічноїдекагональної фази до кімнатної температури може бути пов’язана з її неповним розпадом приохолодженні зі швидкістю 50 K/хв. Об’ємний вміст декагональної фази у сплаві Al72Ni13Fe15 більш ніж удва рази перевищує вміст цієї фази у сплаві Al71.6Ni23Fe5.4. Від складу сплаву також залежитьмікротвердість, причому загальна мікротвердість сплаву Al72Ni13Fe15 суттєво вища. У розчинах кислотнайвищу корозійну стійкість має сплав Al71.6Ni23Fe5.4. У розчинах солей досліджені сплави майже некородують. Залежність питомої зміни маси зразків від часу корозії має параболічний характер. Припереході від сплаву Al72Fe15Ni13 до сплаву Al71.6Ni23Fe5.4 стаціонарний електрохімічний потенціал урозчині 3,0 M NaCl має менш від’ємні значення, а зона електрохімічної пасивності розширюється зарахунок гальмування анодних процесів. Обидва досліджені сплави переходять у пасивний стан у цьомурозчині.

Ключові слова: декагональна фаза, мікроструктура, корозійна поведінка, стаціонарний потенціал, зона електрохімічної пасивності.


Посилання


G. Marcon, S. Lay, Ann. Chim. Sci. Mater. 25(1), 21 (2000).

H. Bitterlich, W. Loeser, L. Schultz, J. Phase Equilib. 23(4), 301 (2002).

R. Rablbauer, G. Frommeyer, F. Stein, Mater. Sci. Eng. A 343(1–2), 301 (2003).

G. Sauthoff, Intermetallics (Verlag Chemie, Weinheim, 1995).

G. Sauthoff, Intermetallics 8(9–11), 1101 (2000).

B. H. Zeifert, J. Salmones, J. A. Hernandez, R. Reynoso, N. Nava, E. Reguera, J. G. Cabanas-Moreno, G. Aguilar-Rios, J. Radioanal. Nucl. Chem. 245(3), 637 (2000).

J.-B. Qiang, D.-H. Wang, C.-M. Bao, Y.-M. Wang, W.-P. Xu, M.-L. Song, C. Dong, J. Mater. Res. 16(9), 2653 (2001).

A. D. Setyawan, D. V. Louzguine, K. Sasamori, H. M. Kimura, S. Ranganathan, A. Inoue, J. Alloys and Compounds 399(1–2), 132 (2005).

G. T. de Laissardiere, D. Nguyen-Manh, D. Mayou, Progress in Materials Science 50(6), 679 (2005).

B. Grushko, K. Urban, J. Phil. Mag. B. 70(5), 1063 (1994).

B. Grushko, T. Velikanova, Computer Coupling of Phase Diagrams and Thermochemistry 31, 217 (2007).

I. Chumak, K. W. Richter, H. Ipser, Intermetallics. 15(11), 1416 (2007).

L. Zhang, Y. Du, H. Xu, C. Tang, H. Chen, W. Zhang, J. Alloys and Compounds 454(1–2), 129 (2008).

U. Lemmerz, B. Grushko, C. Freiburg, M. Jansen, Phil. Mag. Let. 69(3), 141 (1994).

B. Grushko, U. Lemmerz, K. Fischer, C. Freiburg, Phys. Stat. Sol. 155(17), 17 (1996).

O. V. Sukhova, Yu. V. Syrovatko, K. V. Ustinova, Visnik Dnipropetrovs’kogo universitetu. Seria Fizika, radioelektronika 22(1), 112 (2014).

E. V. Suhovaya, V. L. Plyuta, E. V. Ustinova, Fundamental and Applied Problem of Dlack Metallurgy 29, 202 (2014).

V. F. Bashev, O. V. Sukhova, K.V. Ustinovа, Building, Material Science, Machines 74, 3 (2014).

O. V. Sukhova, K. V. Ustinova, Visnik Dnipropetrovs’kogo universitetu. Seria Fizika, radioelektronika 23(1), 60 (2015).


Повний текст: PDF (English)
7 :: 18

Посилання

  • Поки немає зовнішніх посилань.