Успішність обдарованої людини у контексті її взаємодії із соціокультурним середовищем

Георгій Балл

Анотація


У статті окреслено теоретико-методологічні засади дослідження взаємодії обдарованої людини із соціокультурним середовищем, виокремлено характеристики цієї взаємодії, від яких залежить успішність людини. Обґрунтовано тезу, за якою об ’єктивним критерієм такої успішності має бути внесок людини у буття, до якого вона залучена. На першочергову увагу заслуговують внески до культури як до системи носіїв соціальної пам’яті та соціально значущої творчості. Показано можливості, що їх надає для аналізу досліджуваної взаємодії поняття адаптації, трактованої за П’яже як єдність процесів акомодації й асиміляції. Наголошено на тому, що для збагачення культури мотиваційні та інструментальні ресурси обдарованих людей мають бути зосередженні не лише на створенні культурних продуктів, але й на такій комунікації з середовищем, яка забезпечить їх реальне впровадження у культурний простір. Обдарований творець культурного продукту має уникнути двох небезпек: нехтування комунікацією із середовищем, з одного боку, та підпорядкування звуженим і збоченим моделям адаптації, з іншого.

Ключові слова


обдарована людина, успішність, культура, взаємодія із соціокультурним середовищем, адаптація, комунікація

Повний текст: PDF
17 :: 7

Посилання

  • Поки немає зовнішніх посилань.




Creative Commons License
Цей журнал ліцензований Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivs 3.0 Unported .

ISSN 2309-785X (Print) e-ISSN 2413-7863 (Online)